ПАЛІМПСЕСТ
UNDECEM ORATIONIS
* * *
Вогонь гортає рукописні сторінки
і перегорнуті навік у чорну пам’ять
ці літери слова із попелом кружляють
в задимленому чадному повітрі
На гілках дерева на листі у траві
які криваво змучив захід сонця
ти звившись кращою частиною своєю
лишився тут між скель та кипарисів
Не влада то заліза та вогню
але холодна наче смерть байдужість
твоє схитнула непорушне ймення
що заповів ти та до зір полинув
Твої листи з понтійських берегів
поштовим голубом полинули крізь давність
та до ковчегу згублених у морі
з оливковим
гіллям не повернулись
Розвіяні із попелом слова
пронизують тепер усе навколо
і скрізь усе єдиний аркуш що на ньому
метаморфоз невідворотний вирок
6.ХІІ.2002; Київ
Коментарі
Дописати коментар