ПАЛІМПСЕСТ
UNDECEM ORATIONIS
* * *
Бракує слів в моєму лексиконі
щоб розірвати цю німу безодню
яка оточує та всмоктує у себе
і жоден крик не зможе розітнути
цю хижу пащу мертвої нудьги
яка поглинула усе живе навколо
й хіба я сам усе іще живий
лише тому що мислю я та знаю
бетонний смуток протилежної стіни
що наче кесар затуляє Сонце
картезіанські роздуми тепер
коли я розчинився в сірій масі
яке безглуздя та марнота все
що наче вітер на
свій круг вертає
як тісно в цьому колі забуття
яке замкнуло час в простий годинник
де в павутинні монотонних секторів
безпомічно заплуталось безмежжя
та чи не забагато й того
що понад нами недосяжне небо
навіщо нам воно таке високе
адже ми на землі такі мізерні
12.І. 2003;
Київ
Коментарі
Дописати коментар